З дитинства захоплювався фінікійськими мореплавцями. Наприклад, вони обігнули Африку на своїх галерах за два тисячоліття до Васко да Гами. (До речі, сама "галера" - фінікійське слово, що побутує досі). Правда, пливли вони довкола Африки три роки, бо їхня технологія мандрів передбачала витягнути галери на берег, засіяти поле й дочекатися врожаю, а не везти харчі з собою від самого початку. Довкола Африки вони зробили це тричі.
Торгували з тубільцями вони теж оригінально. Викладали на видному місці на березі купу свого краму й ішли геть. Тубільці викладали поруч свою купу чого в них там було, достатню з їхньої точки зору для рівноцінного обміну. Якщо обсяг і номенклатура товарів вллаштовували обидві сторони, фінікійський торговець в наступний візит забирав чужий крам і залишав свій. Якщо не влаштовував - забирав свій крам і плив далі. Ніхто не пояснював, як вони торгувалися, якщо товар влаштовував, але ціна муляла, але були мабуть і такі випадки, про які історики просто не написали.
Тобто фінікійська торгівля унікальна тим, що ціни встановлював покупець, а торговець міг продавати або не продавати за запропоновану ціну. А згадав я про це не просто так, а обдумуючи фразу інтерв'юера, що побажав залишитися анонімним, про те, що він купував би ліцензійні записи, але ж вони гилять таку ціну, що доводиться слухати піратські.
Тобто знову настали часи, коли ціни встановлює покупець? Ось тут я й згадав фінікійців.
Але ситуацію з їх торгівлею, все ж, слід прояснити до кінця. Завжди знаходилися жадібні аборигени, які просто забирали їх крам і нічого не платили натомісць. Але фінікійці недарма крім грошей винайшли ще й алфавіт. Вони записували назву такого прибережного селища до своїх чорних списків, і в подальшому усі фінікійські галери їх обходили стороною. Тому скарги наших юзерів на те, що на сайтах ліцензійних записів такої локації як Юкрейн просто нема, слід розглядати саме в світлі цього принципу фінікійської торговлі: навіщо заводити Україну, якщо все одно це прибережне село ні чорта не платить?
Успіхів вам, кохані мої земляки.