Home

Advertisement

Customize
Баркароли

November 2009

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com

Jul. 24th, 2009

Весілля з Європою

Український журнал, 7/2009

Приємна несподіванка в "Українському журналі". Дуже драйвова рецензія Олександра Михеда на "Весілля з Європою". Начебто й невеличка, але рецензент звернув увагу майже на всі головні і для автора речі. (Я розумію, що автор до тексту має опосередкуване відношення, але все ж не чужий).
Зокрема, якби хоча б якесь чудо з того корпусу копірайтерів, що придумують думки нашим урядовцям, додумалося до однієї короткої фрази, книжку цю я, швидше за все, на папері не видавав би.

Спасибі за рецу, щиро дякую.


Читати )

May. 24th, 2009

Весілля з Європою

Дід Андрій


Весілля з Європою

Дід Матвій


Jan. 24th, 2009

Весілля з Європою

ШО про Весілля з Європою


Книжковий вартовий і за сумісництвом [info]alimych  написав про "Весілля з Європою" в першому числі "ШО" за цей рік.

 

Під катом мовою оригіналу )

Jan. 6th, 2009

Баркароли

Рецензія в "Друзі Читача"


Сага про рід Чуприних
Антон Санченко   Весілля з Європою. – К.: Факт, 2008 – 248 с.

Колись давно, коли дерева були великими, а з фонтану «Самсон», що на Контрактовій площі у Києві, ще бігла вода, випивши якої людина назавжди ставала справжнім киянином, тіточці Тамарі з роду Чуприних заманулось вийти заміж за німця Дітера. Багатообіцяючий початок роману – про кохання? про родину? про життя? Так, про все це разом, і ще про значно більше. Адже в тіточки Тамари є племінник, а в племінника є друкарська машинка “Еріка”, і разом вони – письменник Антон Санченко. А ще є така дивна річ, як людська пам’ять, здатна ретельно зберігати те, чого вже й на світі нема. Наприклад, монструозні обчислювальні машини ЕОМ, які займали цілі поверхи радянських НДІ, старі київські трамваї, перші роздруківки романів братів Стругацьких. Приїзд Фрітьофа Нанесена в Україну 1923 року з метою порятунку її населення від голоду...

 

Read more... )

І якщо, до того ж, любити те, що пам’ятаєш, то роман про перспективи матримоніального союзу представників двох країн, яких вже нема на карті, – СРСР та ГДР – перетворюється на поліфонічний роман про життя, родину (і не одну), країну (і не одну).

«Весілля з Європою» – роман історичний, в якому крім ключових подій ХХ і ХІХ століть також оповідається низка історій, придибашок, фактів, моментів із життя. Чи знаєте ви, що Асканія ще й досі тримає першість серед усіх європейських населених пунктів щодо кількості людей з вищою освітою на одиницю населення; що українці перші навчились вирощувати гарні врожаї картоплі на півночі Росії, що перший комп’ютер було створено – ні, аж ніяк не в Києві, – у Феофанії. Хочете дізнатися більше – читайте роман! До того ж, автор не лише наводить численні цікавущі, але мало кому відомі факти, а й намагається розібратись у внутрішній логіці історичних процесів, зрозуміти тих, з ким живе поряд, і те, де живе. Що тут відбувалось, відбувається і навіщо все це. Висновки робляться різні – від відверто іронічних до цілком серйозних та виважених.

Також це роман авто- і просто біографічний. Тут і докладна історія власного роду, і відчутне авторське ставлення до предків, батьків, дітей, нащадків та самого себе. Сага про рід Чуприних. Із впорядкованим «Генеалогічним додатком», у якому – близка рідня: Адам, прадід Матвій, дід Сашко, баба Ніна, брат Борис… А також далека: Микола Амосов, Володимир Висоцький, Михайло Калашников. Така-от розлога генеалогія!

«Весілля з Європою» вийшло таким собі метатекстом, романом-рефлексією щодо самого процесу написання роману, з авторськими поясненнями та коментарями структури і форми. А також із «ретардаціями» (по-людськи – «затримками дії»), ретроспекціями та ліричними відступами; додатками та навіть «Книгою скарг і пропозицій». І завдяки цьому читати його – ще більш цікаво, адже форма подачі матеріалу вийшла напрочуд динамічна, поліфонічна та невимушена.

Потенційна аудиторія роману Антона Санченка «Весілля з Європою» охоплює відразу декілька поколінь: для одних він буде приводом для ностальгії, для інших – колекцією нарисів із найновішої історії. До того ж, напевне що вам уже цікаво дізнатись, чим закінчиться історія з одруженням тіточки Тамари! А ми не будемо завчасно розкривати карти…

Мирослава Сапко

Друг Читача

Dec. 18th, 2008

Генерали піщаних кар'єрів

Роксана Харчук : До книги скарг та пропозицій читачів


Нова книга Антона Санченка «Весілля з Європою» заявлена як історія народу, написана через історію родини. У світовій літературі вже існує чимало родинних історій – згадати хоча б «Сагу про Форсайтів» Дж. Ґолсуорсі, а з українських, звичайно, безсмертну «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького чи новітню історію «НепрОстих» Т. Прохаcька або «Таємницю» Ю. Андруховича. Проте тільки С. Рушді у романі «Опівнічні діти» трактує історію як родинно або особистісно геноцидну. Антон Санченко своєю чергою з’ясовує: історія його роду є актом не меншої вселенської трагедії, аніж геноцид вірмен 1914 року, Варшавське гетто чи Бабин Яр.

Композиція й жанр роману «Весілля з Європою» типово постмодерні. Погодьтеся, Read more... )

Nov. 7th, 2008

Баркароли

Реца


Недарма я тиждень тому лаявся зі злими поетами за рецензентів :) Перша рецензія на "Весілля з Європою". І, що характерно, знову від Тетяни Дігай.



Затримка дії, або Дуля в кишені )

Sep. 11th, 2008

Баркароли

Нова книжечка


На Львівському книжковому форумі має бути презентована ось така книжечка. У зв'язку з цим, мабуть, доведеться змінити формат цього блога. Він більше не буде блогом однієї книжечки, або монопродуктовим, як це називається у всучингу маркетингу. Книга від "Баркарол" трохи відрізняється, бо це не збірка оповідань, а роман-придибашка. В кращий, чи в гірший бік мені судити важко, як особі причетній.


Весілля з Європою

 

На перший погляд можна подумати, що ця книга про ностальгію за «тими» часами: старенькі київські трамвайчики «тягни-штовхай», вічні «автентичні» черги, в яких не стояли, а жили, вибрики планової економіки та радянської науки, українсько-радянські та німецько-демократичні реалії та, як годиться, дружба народів укінці. А проте роман-придибашка Антона Санченка насамперед про примирення себе з історією власної країни, що відбувається на тлі розростання генеалогічного дерева роду Чуприних. Від російсько-японської війни 1904 року через Першу, Другу, на щастя, не розпочату третю світові війни, Голодомор 1923 і 1933 років, та цілком мирні наші печалі й радості, які чомусь ніколи не потрапляють до підручників історії, але насправді визначають її хід. І все це з такою теплою і життєдайною іронією, яка приваблює вже від перших слів автора до своєї друкарської машинки «Гей, пішла!».

 

Розділ: Художня література
Серія: Exceptis excipiendis
Рiк випуску: 2008
Розмiр: None с.
Формат: 75x90 1/32
Стандарт:
Мінімальна роздрібна ціна: поки невідомо

Advertisement

Customize