БАРКАРОЛИ

бачитиму подібні заклики за когось десь тиснути чи голосувати - видалятиму без разговора і з поріцанієм. "Достойний муж торує шлях самостійно, а черні завжди потрібно шукать собі подібних" (Конфуцій)
я проти солідариизації за пісюнково-нацональними ознаками. паче за макбуки виставлять свойо жало і худонькиє сосци.
антроподискуся: http://mentbuster.livejournal.com/292485.html?view=8132485#t8132485

уважаємі слухачі, - а іменно: хто записався і хоче відвідати семіоваріум оваріумосемі...короче - АНТИПІКАП. foodformind.livejournal.com/24987.html
приношу свої вибачення за тимчасові незручності.
в зв'язку з застудою і хворим вухом, хоч температури у мене вчора і сьогодні вже не є, я вирішила не подвєргать вас бацилі, і не бубніти в маску, бо це було би зовсім не те, і тому я і Розумна Ресторація домовились перенести лекторій на 6 грудня, неділю, в тім самім місці, в той самий час. так шо всім оставацця на своїх мєстах. і трєпєщітє!

не буває худа без добра. будь-який проект, який я замислюю, навіть якщо це просто текст, проходить не менше двох стадій. ось спочатку я задумала щось і бачу, як воно має виглядати і звучати. потім мене в процесі обдумування осеняє, і я додаю щось таке, що кардинально може змінити картину, збагачує звучання і сутність всієї дії, тобто як у хорошому фільмі - є лінія сюжетна, і є друга лінія, або й третя-четверта. режисер знгімає сцени, а потім вдосконалює загальну картину, дознімаючи ключові моменти і деталі.
будучи останні дні постійно на порогє нових отркитій, бачу, що буде третій рівень. тільки саму графічну презентацю я переробляла вже тричі.
так шо все, що не робиться - на краще. навіть хвороба посилається нам для того, щоб мати більше часу все осмислити, побути в тиші, наодинці зі своїми роздумами і поміркувати про те, на що часу у буднях бракує. короче, є шанс набрати повітря, аби надути вітрила як слід.

особливу подяку виражаю уважаємому обсерикаблуку, який забезпечив швидше одужання провіантом і медикаментами. бтб!

всіх чекаю 6 грудня. прошу не розслаблять булки і не пріунивать.

Вчера нашел такой сервис kontaktspy и по-доброму охуел.
Я уверен, что сайт скоро прикроют и программистов Контакта, которые допустили такую дыру уволят или хорошенько поимеют.
Сайт конечно безполезный для меня (я слежкой не страдаю), но по сути открывает возможности читать любые сообщения любого юзера вконтакте.
Для примера я заглянул в сообщения своей верной подруги и вот это сообщение мне не понравилось от тебя, Асечка (я понимаю, что мы с тобой давно не встречаемся, но направо и налево не нужно про меня всякое рассказывать. Спрячь свою ревность подальше...)

Загублене, знівечене,
залишене,
півкроку до освічення:
залиш мене.
Півкроку до пробаченя -
віддалено,
пробачення призначено
до спалення.
Чужими почуттями
заколисане,
знівечене не нами,
тільки списами
убите, розіп'яте,
переписане
живому вже не стати -
сльози висохнуть.
Чорнилами чорнили ми
зі списами
по білому білилами
написане.
Чужими почуттями
заколисані...
човнами залишилися
без пристані.

Продолжите строки из пушкинского шедевра любым из предложенных вариантов. Сверьте ответы с текстом «Песни...» и сделайте соответствующие выводы.

Poll #1491839 ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ «ПЕСНЬ О ВЕЩЕМ ОЛЕГЕ»?
Open to: All, detailed results viewable to: All, participants: 8

Как ныне сбирается вещий Олег...

Из темного леса навстречу ему...

Бойцы вспоминают минувшие дни —

И вскрикнул внезапно ужаленный князь:

Автор - Михаил Векслер

http://community.livejournal.com/rossica_antiqua/32050.html

Видався на диво вільний день.Коли можна поприбирати вдома.Сховати нарешті(!) літні плаття до шафи. Помедитувати. Згадати юність. Гучно ввімкнути Земфіру. Подумати, що її ні з ким не сплутаєш, що той настрій, який вона приносить - теж тільки її; що немає в ній якоїсь робленої дєвучковості, чим гіршить багато хто на естраді і не тільки, відсутнє плюшеве кокетування.
P.S. Зібралася з думками, написала давнім знайомим. Здивуються...

всі люди різні, вся наша суть у неповторності.
принцип один, а відбиток (як капілярний малюнок поверхні пальця) - різний.
очікувати, що з кимось можна зійтися у всіх тлумаченнях, думках, ідеях, розуміннях - те саме, що вірити в чудо (наприкла у воскресіння)
так, по ідеї (в ідеалі) ми маємо знаходити людей, які точь в точь відповідають нашим уявленням про правильне. які думають так само, як і ми.
але знайти таку людину - велике везіння. навіть щастя.

і тому треба світ (і тих, хто в світі) сприймати так, як вони є - і прощати всі ті несоотвєтствія.
хоча б до певної міри прощати.

вже давно помітила: самі ревні віруючі - з новонавернених.
чтуть букву і таврують всіх, хто хоч на йоту порушив ритуал.

стосовно "святкувань" голодомору:
ми вдома свічку палили.
вірніше не "ми", а син - вже передалось. що й требувалось.
не люблю коли змушують або зобов'язують. дозвольте вільно висловлювати свій сум.
потрібно говорити (зачинати), коли ще всі мовчать і замовкати, коли ще всі говорять.
не топчімося на одному місці.

написане хай жодним чином не радує тих, хто талдичить про "галадамора нє била".
БУВ.
але я вже втомилася це обговорювати.
який рік підряд.
я почала говорити про це, коли мені було 12.
а Ви коли почали?
кожний повинен отримати достатньо часу щоб виговоритися.
я - вже мовчу, інші - ще говорять.
це абсолютно нормально, тому не заважаймо одне одному.

і як для мене вже часто - Причілок сама краща:
http://pry4ilok.livejournal.com/496789.html

from

"Відмова наприкінці 90-х від демократичних реформ у бік авторитарного правління змушує російську владу шукати інші, позанаціональні основи свого режиму. Такі знаходяться одразу — національну єдність замінює єдність територіальна, демократичний консенсус, який мав би досягатися постійною дискусією, зводиться до перевірених шаблонних схем, відступ від яких засуджується і офіційно, і новими способами.

В такій системі демократичний консенсус не просто відкидається, його існування взагалі заперечується. Їй ворожі будь-які прояви активності, що не йдуть згори. Тоді для пояснення видаються придатними посилання на «справжнє» джерело влади і загрози — ворожий Захід. Схема замкнулася. Прості пояснення знаходять опертя на звичні уявлення. Радянська історія так само легко перетікає в російську"

Дуже рекомендую:
http://maksymus.livejournal.com/90095.html

ivan_vertin со ссылкой на пост rogozin :


В двух свидетельствах пострадавших в крушении поезда - моего френда Николая paltus_nk и незнакомой мне Марины - есть кое-что общее и важное - о людях:

• "Несколько мужчин в вагоне пострадали несильно, некоторые вообще отделались ссадинами - они и организовали первичную помощь. Не обошлось без хаоса, но паники не было, люди быстро организовались. Выбили стекла, начали выкидывать сидения и части конструкции - освободить проход и начать вытаскивать людей из-под завалов. Надо сказать, ребята вели себя совершенно геройски - в этом хаосе, без всякой внешней помощи, смогли организовать достаточно вменяемую систему спасения граждан в тех условиях, в которые были поставлены". "Наконец, где-то через полтора часа появились первые представители МЧС и медики, которые и начали профессиональную эвакуацию. Людям делали обезболивающие уколы и быстро отправляли на машинах в близлежащие больницы". "Работа профессионалов - с учетом того, что они появились на сцене через часа полтора - в целом порадовала. Работали быстро, знали что делать. Приехали, по мнению многих пострадавших, слишком поздно - с другой стороны, я совершенно не понимаю, как туда вообще можно было быстро подъехать - это же непролазная чаща". "Больницы - ну какая может быть больница в Бологом? Но люди - прекрасные. Душевные, отзывчивые, все кидались помочь, эксплуатировали в хвост и в гриву старенький рентген, организовали места для ночлега, разносили чай. им спасибо".
• "У нас очень хорошие люди все же. Те, кто носил воду и одеяла к тем вагонам, кто там помогал. Те, кто успокаивал паникующих. Те, кто помогал выбраться из Невского и забраться в Питер-Самару. Проводницы Питер-Самары, которые как-то быстро распихали нас всех по свободным местам, принесли чаю, поворковали успокаивающе сверху, переписали нас всех. Особенное спасибо нашей проводнице, из 12 вагона. Мужчины, которые ехали в Питере-Самаре. Они были вдвоем в купе, а в итоге нас туда набилось человек 14. Причем преимущественно женщины. Они нас успокоили, подкормили, налили, заболтали. Хорошие. В Сапсане тоже хорошие. Бегал врач, постоянно делали объявления, пытаясь людям помочь найтись, даже чай умудрились притащить, несмотря на то, что были по уши загружены".

джинсові наступив пинздець безповоротний.
коли набираю номер для обміну флешок - каже system out of order.

мдя. so much for client loyalty program

Я давно все це знала, але у мене ніколи не було часу все це написати. Так почитайте психолога, який працював з цими вилупками у в'язниці. Многа букафф, але воно того варте:
Кто насилует собственных детей? Что это за мужчины? «Извращенцы… Психи… Неадекватные мужчины… Психопаты… Монстры». Это сказал один мужчина на улице, и до недавнего времени я бы сказал то же самое, до того, как я вызвался вести психотерапевтическую группу для таких мужчин. Я был готов к встрече с монстрами: с этим бы я справился. Но я был совершенно не подготовлен к тому, кем они оказались на самом деле.

ЗІ. Ніколи не думала, що пєаритиму Тьому Тетянича, але... допоможіть нашій маффці_горілко виграти ноутбук своїми цицьками!!!

ПЕРЕПОСТ ВІТАЄТЬСЯ!!! ПЕРЕМОГА БЛИЗЬКА!!!

Борис Херсонский

Специально для OPENSPACE.RU Борис Херсонский читает два стихотворения по собственному выбору: свое и чужое

Дальше ›

Спасибо за, а также за вчерашние "дачные" стихи Бори и Люси. Ждем книжки оба-двух (или книжек?)

У Вінніпеґу чи у Вінніпезі?
Дякую.

Каждый год к власти над ольмеками приходило три новых бога. В отличие от подавляющего большинства иных представителей небесной канцелярии, они обладали характерной особенностью - в своих прошлых жизнях были людьми. Но теперь они стали богами при жизни, получая все яркие составляющие своего нового статуса: власть, почитание народа, красивейших представительниц ольмекского народа.
Расплата приходила через год. Каждый из новоявленных богов поднимался по длинной лестнице Храма Солнца, ведущей к алтарю. Там их встречали верховные жрецы. Прямо на глазах многотысячной толпы, богов укладывали на алтарь, а воины крепко фиксировали их конечности. Верховный жрец Храма Солнца торжественно извлекал из мантии гарру - небольшое орудие, по внешнему виду напоминающее острый коготь некоего мифического чудовища. Читая древние заклинания, жрец медленно опускал гарру к груди бога. Затем, резким движением, жрец вонзал гарру в божественную область сердца. Следовал быстрый поворот руки, и вот жрец, прокричав что-то не слишком понятное, но, безусловно, значимое, медленно поднимает гарру вверх. Народ видит, что служитель культа извлек сердце бога. В тот же момент (он назывался «улци якиль», что переводится примерно как «сердце Солнца"), обессердеченное существо на алтаре теряло статус бога. Жрецы, во множестве стоявшие рядом, начинали в буквальном смысле слова, сдирать с него кожу. Это делалось для того, чтобы алтарь был освящен как можно большим количеством крови. Ольмеки, естественно, ничего не знали об Адольфе Гитлере, который появится много веков позже, но, как и самая значимая фигура Третьего рейха, пользовались похожим концептом: «Чем больше прольется крови, чем больше людей умрет во славу движения, тем оно значительнее».
Все эти мрачно-оккультные ритуалы с торжественным выпусканием крови и культовыми расчленениями трупов имели под собой всего лишь одну, но безусловно, высокую цель. Ольмеки считали, что только таким образом, соблюдая определенную обрядность, можно заставить Солнце и дальше двигаться по небосводу.
В противном случае, могло произойти самое страшное.
Остановка Солнца и Смерть Мира.
Таким образом, чтобы Солнце и далее продолжало свой путь по небосводу, следовало принести ему жертву. Впрочем, Солнце не требовало особенно много.
Просто немного крови. И тогда наступал час классико

( Read more... )