БАРКАРОЛИ

Монтеккі й Кобулеті грузинської політики

Хто б міг подумати, що в 21 столітті буде відроджено питому київську професію водоносів, які носили колись воду з Дніпра на Печерськ по вулицях Старонаводницькій та Новонаводницькій. Саме носили, бо такою кручею жоден кінь діжку з водою витягнути не міг, доводилось об'їздити через Поділ, і водоноси були економічніші. Тому перший водогін у кінці 19 століття саме кияни зустріли з неабияким ентузіазмом. Я завжди цих водоносів згадую, коли в наш офіс якийсь хлопчина в кепці доставляє чергову сулію з питною водою. Ми вже змінили з різних причин декількох провайдерів питної води. Тобто бізнес у водоносів розвивається. Маса пропозицій на ринку, конкуренція. Я сумніваюся, що на всіх них вистачає джерельної води з вершин Аляски, чи з Олімпу, чи що вони там нам втирають.

А чи не здається вам, що наступним логічним кроком буде влаштування приватних водогонів питної води. Або хоча б чавунних колонок на розі вулиць. Або, нарешті, наш мер повернеться з космосу і наведе лад на водогоні звичайному, який вже побудували його попередники ще у 19 столітті, і ту воду знову можна буде пити.

В інтернеті, принаймні в Рунеті, копірайти прийнято не поважати. Прийнято славити піратів, качати все на шару ще й обзиватися копірастами на тих, хто обурюються крадіжками. Ну, сталося як сталося, так тому й бути.

Але ось цікаві дані з дослідження інтернет-аналітика й гуру пошукової оптимізації Андрія Іванова з Казані. На солідній репрезентативній вибірці сайтів він показав, що кожну ориігнальну статтю в Рунеті передруковують в середньому 8 раз. Тобто 70% контенту в Рунеті - передруки й інше інформаційне сміття. Можна порахувати витрати пошуковців на те, щоб усе це знайти, переіндексувати, а потім викинути з індексів, а наші витрати - на те, щоб хоч щось оригінальне у цьому смітникові знайти.

Тобто причина того, чому оригінальний контент з такою неохотою йде до мережі, що доводиться авторів грабувати з застосуванням піратів, - очевидні. Він від мережі тільки втрачає. Пом'яніть моє слово, скоро читатимете вже лише передруки передруків, та й ті - написані роботами. І читатимуть за вас теж роботи :)

І проповіді а-ля Мась (Інфостор) про нову інформаційну реальність - дурниці і неусвідомлення того, що така система нежиттєздатна, бо не заохочує той новий контент виробляти. Все вже вкрадене до нас. Так безкінечно продовжуватися не може.

Втім, пристосовуватися до такої реальності все ж доводиться. Фокус "Ексмо" з новим романом Пєлєвіна мені навіть сподобався. Використали піратів, як рекламістів. Хохотался, як сказав би Фрунзік Мкртчан.

Щоб весь цей патос не пропадав марно, задам питаннячко.

А ви хотіли б платити за потрібний контент гарантованих властивостей, якби вам надали таку можливість?